Процес
Шість етапів від першого контакту до довгострокової підтримки. Та сама дисципліна на кожному проєкті: спершу докази, завжди канали рецензування, тяглість після публікації.
Інтейк і оцінка notability
Кожен проєкт починається з аудиту за трьома тестами: значуще покриття, надійні джерела, незалежність. Результат — письмове go / no-go з переліком доказів. «Ні» приходить із планом нарощування джерел замість приреченої чернетки; вартість аудиту зараховується у проєкт, якщо він стартує.
Матриця джерел
Перед будь-яким текстом — матриця незалежного надійного покриття, змапована на твердження, які воно може підтримати, за конвенціями джерел цільового мовного розділу. Матеріали клієнта позначаються як такі й ніколи не видаються за незалежне покриття.
Чернетка за стандартами розділу
Чернетка пишеться за нормами тону, структури й цитування цільового розділу — нейтрально, перевірювано, без промо-мови. У мультимовних проєктах кожен розділ отримує перебудову, а не переклад.
Подання через канали рецензування
Нові статті йдуть через Articles for Creation; зміни наявних сторінок — через COI-запити на сторінках обговорення, за опублікованою політикою розкриття. Рішення ухвалюють рецензенти-волонтери Wikipedia; робота будується, щоб пройти рецензію, а не обійти її.
Вікно моніторингу
Публікація чи відновлення відкривають 90-денне вікно моніторингу: правки відстежуються, регресії відпрацьовуються, джерела захищаються. Якщо видалену сторінку не вдалося відновити за три спроби у вікні — повертається 80% оплати.
Довгострокова підтримка
Після вікна: річна підтримка (оновлення, реакція на вандалізм, рефреш джерел, звітність) і алерти Wikimonitoring у реальному часі тримають сторінку точною роками, а не тижнями. Саме цієї тяглості більшість ринку просто не продає.
Комерційні умови — у каталозі послуг; визначення цифр — у How we count; правила, довкола яких збудований процес, — на сторінці етики і розкриття.